?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Категорія – фантастика, переклад
Вік основної аудиторії – 10-15 років
Жанр – пригодницьке фентезі
Мова видання – українська
Оцінка авторів проекту


Тамара Крюкова. Гордівниця. Закляття гномів. – Х.: Ранок, 2012. – 416 с.

Цикл про юну і вродливу Гордівницю складається з семи частин. До першої книги увійшли дві з них.
Починається історія з народження особливої дитини, яка з’явилася на світ у мить приходу двадцять дев’ятого лютого. Багато сил, зокрема, серед них і феї, чекають на цю подію, бо таке дитя матиме надзвичайну силу і долю. Хоча у цьому вбачається певна умовність, бо як вирішується проблема з часовими поясами, залишається не дуже зрозумілим. Але останнє віднесемо на сумлінні логіки казки. Отже, цього року дитина таки народилася, і саме вона стає головною героїнею циклу.
Знов-таки за казковим принципом феї обдаровують новонароджене дитя своїми дарами, але найбільше доля дитини залежатиме від фей її землі, які стають хрещеними, – наразі це Доля і Злидня. Тут теж прослідковується звичний мотив доброї і злої феї, бажання останньої з яких виконує роль ложки дьогтю у діжці меду.
Феї обдарували юну Злату добрим серцем, талантами і гарним характером, а згодом вона стане вродливою золотоволосою красунею, якій немає рівних, перетвориться з гидкого каченяти на прекрасного лебедя. От тільки Злидня своїм останнім словом втрутилась у добрі побажання і разом із красою Злата стане Гордівницею, а ще зла фея перерізала нитку життя матері своєї похресниці, й залишилася Злата напівсиротою.
Далі події розвиваються передбачуване, хоча цікаво: Злата росте, її всі люблять, але дорослішання і розуміння власної непривабливості отруює серденько дівчини, вона готова ризикнути заради краси і свідомо випиває останній ковток чарівного еліксиру. Звісно, закляття спрацьовує, і вдача дівчини змінюється повністю – вона стає гордовитою, жорстокою, злою, а її краса холодною, хоч і привабливою.
Кохання, певно, могло б розтопити її серце, але перевдягненого принца, в якого з першого погляду закохується дівчина, чекало таке саме осміяння, як і попередніх кавалерів Гордівниці. Спогад про юнака, якого головна героїня тривалий час вважає мандрівним музикою, зігріває її серце і підтримує у нелегкому шляху.
За свій вчинок Злата отримує цілу низку важких випробувань і спокуту. Гордовитість спокутується тільки приниженням і самоприниженням, але, оскільки, це фентезі, то цей мотив підкреслюється чарівництвом – з кожним днем Злата зменшується спочатку до розмірів ліліпутки, тоді – ляльки і врешті – пороху під людськими ногами.
Злата змушена мандрувати з цирком, де у ній бачать тільки джерело збагачення; вона ледь не загубилася в горах і потрапила до лабетів велетня, що вважає її худобою; тривалий час дівчина жила серед гномів, які називали її своєю королевою, але вимагали, щоб вона носила обруч забуття, бо людям не місце у гном’ячому поселенні; замість мавпи допомагала мандрівному шарманщику, а згодом брала участь у крадіжках; була живою лялькою у вередливого дівчиська тощо.
Гордівниця довго не затримується на одному місці, вона зустрічається не лише з гномами, а й із дріадами, одного разу її супутником і вчителем стає юродивий.
Кожна така зустріч важлива для саморозуміння головної героїні, хоча постійно вона наступає на одні й ті самі граблі – у найвідповідальніший момент нею керують не розум і серце, а дурна гордість і нахабство. І за кожен такий проступок вона знову і знову розплачується.
Хоча найбільшою помилкою Злати є недовіра до гномів, коли вона, обманута чаклункою з Лисячої Нори, йде до діамантової штольні, куди заходити людям заборонено. Цей мотив стає основою для другої частини.
Злата зустрічає свого принца, але тут їх чекає нова біда, бо Злидня відбирає у дівчини вроду, щоб показати, що почуття принца несправжні. Доля не залишається в стороні. Знову Златі потрібно боротися за щастя і за чистоту свого серця.
Не зважаючи на те, що книга пригодницька, але її можна назвати й філософським фентезі. Без зайвої моралістичності авторка навчає юного читача. Наведу кілька прикладів.
Про свободу:
«Кози пішли слідом за нею, а свині лише на хвилинку відірвались від місива й осудно подивилися козам услід, ніби кажучи: «Що таке свобода? Дурниця. Вона нічого не варта, порівняно з повними коритами свіжозварених висівок» (С.97).
Про людську природу:
«– Люди – це жадібні злодії, які винищують одні одних через багатство! Вони руйнують все навкруги себе, замість того, щоб творити! Це огидні злостиві істоти, зустріч з якими ніколи не обіцяє нічого доброго! Ні, ми – працьовитий і справедливий народ. Ми – гноми» (С.101).
Про справжні цінності:
«Іноді люди цінують красу не заради самої краси, а за вартість, яку самі й вигадали» (С.113).
За структурою друга частина «Закляття гномів» подібна до першої. В її основу так само покладені страждання головної героїні.
Весілля Злати обертається трагедією, бо для всіх вона перетворюється на кам’яну статую, а її душа летить за межі людського світу. Але цього б не сталося, якби перша красуня королівства Агнеса не зв’язалася з чорною магією у намаганні позбутися нареченої принца. Це казковий мотив, та він справедливий і для реального світу.
Знову капості дівчині робить чаклунка з Лисячої Нори, яка прагне відібрати чисту людську душу. Чомусь жодного разу не згадуються феї з першої частини, ніби їх і не було у житті головної героїні.
Друга частина більш метафорична, але через це вона сподобалася мені значно менше, бо іноді відчувалася емоційна відірваність від реальності, хотілося менше магії і більше плоті, реалістичності.
Тут значно більше чарівних істот – єдиноріг, дволикий Янус, кентаври, живі сузір’я, Дід Мороз та ін. Хоча поява останнього щонайменше здивувала.
Ця подорож Злати повністю казкова. Дівчина побувала у замку, збудованому вітрами для Мрії, ледь не залишилася між бранцями солодких мрій; опинилася у гаремі чарівника Шейха і серед племені амазонок.
Злата емоційно дуже сильно виростає і стає дорослою жінкою. Але чомусь ця міфологічна мішанина із грецькою основою особисто мене втомлювала, бо перша частина була позбавлена цього античного контексту, і це було логічно і добре.
Філософія присутня й у цій частині. Наприклад, Злата побувала у саду, який символізує її душу, а це середньовічно-християнський мотив.
Злата ледь не втратила себе, розгубила свої почуття майже без останку, ледь не вбила свого коханого зоряною стрілою, але таки пройшла і ці випробування та повернулася до свого принца, який залишився їй вірним.

Висновок: Цікава філософська книга у стилі фентезі, де пригоди поєднуються із психологією, хоча часом хотілося менше метафор і більше реалістичності.

Яна Стогова



Про цю книгу, нажаль, ми не знайшли відгуків.

Профіль

Про нас, рецензії
bookchest
Книжкова Скриня

Розділи




MyCounter - счётчик и статистика




Розроблено LiveJournal.com